-
1 yield
1. n1) урожай, плоди2) виробіток; вихід (продукції); видобуток3) дебіт (води)4) улов (риби)5) гірн. осідання (покрівлі)6) текучість (матеріалу)7) ек. дохід; дохідність; відсотковий дохід8) кількість вироблюваної продукції9) амер. сума зібраного податку з вирахуванням витрат на його збір10) військ. потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр11) тех. корисна робота2. v1) виробляти; давати (плоди, урожай, доходи)2) перен. віддавати (належне)3) відходити; здавати (позицію тощо); здаватися4) поступатися; погоджуватисяto yield the pas — спорт. відмовитися від переваги
5) передати слово іншому промовцю; уступити трибуну6) дати згоду (дозвіл)7) піддаватися; не витримувати8) пружинити; прогинатися; осідати9) розтягуватися (про тканину тощо)10) відплачувати, віддячуватиto yield up the ghost — віддати богу душу, померти
* * *I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
-
2 yield
I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
-
3 yield
I n потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр- aggregate yield сукупна потужність (ядерної зброї); сумарна потужність вибуху- nuclear yield потужність ядерної зброї/ вибуху- planned aggregate yield планована сумарна потужність (ядерної зброї)- total yield сумарна потужність (ядерної зброї)- yields of explosion потужність вибухуII v1. виробляти давати (плоди, урожай, доходи)2. поступатися, погоджуватися3. відходити, здавати (позицію тощо), здаватися4. передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну- to yield consent дати (вимушену) згоду- to yield to demands погодитися з вимогами- to yield the floor передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну; закінчити виступ- to yield to force підкоритися силі; відступити перед силою- to yield no result виявитися безрезультатним- to yield to persuasion піддатися умовлянням- to yield a point in a debate визнати правоту противника в якомусь питанні- to yield to press піддатися тиску- to yield priority to smth. уступити першочерговість чомусь, погодитися, щоб щось розглядалося в першу чергу- to yield a ready consent охоче/ залюбки/ відразу ж погодитися- to yield in favour of/ to smbd. відмовлятися на користь когось; уступити свою чергу виступати- to yield submission підкоритися -
4 yield
[jiːld] 1. v1) роди́ти, дава́ти (плоди, врожай, прибуток)this land yields poorly — ця земля́ пога́но ро́дить
2) поступа́тися, пого́джуватися ( на щось)to yield a point — зроби́ти по́ступку ( в суперечці)
3) здава́ти ( позицію тощо)to yield a fortress — зда́ти форте́цю
4) піддава́тисяthe door yielded to a strong push — две́рі подали́ся від си́льного по́штовху
•- yield up2. n1) збира́ння плоді́в (урожа́ю)2) ви́робіток; ви́хід ( продукції); ви́добуток3) тех. кори́сна робо́та -
5 stand
1. n1) стійка; підставка; підпірка; штатив; консоль2) столик (журнальний)3) ларьок, кіоск, прилавок4) стенд; установка для випробування5) буфетний прилавок6) естрада7) трибуна (на стадіоні)8) кафедра9) амер., юр. місце свідка в суді10) місце, позиція11) точка зору12) спорт. стійка, стояння13) стоянка (автомобілів тощо)14) військ. пост15) зупинка, пауза16) театр. місце гастрольних виступів17) здивування, зніяковіння; утруднення; дилема18) відстоювання19) розм. набір, комплект20) мисл. виводок21) с.г. урожай на корені; травостій22) тех. станина; пусковий стіл23) чан, шапликstand down — військ. відбій
stand of arms — військ. повне озброєння солдата
stand oil — амер., друк. полімеризоване мастило
2. v (past і p.p. stood)1) стоятиto stand in smb.'s light — застувати комусь; перен. стояти на чиємусь шляху, перешкоджати комусь
2) знаходитися, бути розташованим, перебувати3) ставити, поміщати; поставити4) стояти на місці; не рухатися; зупинятися, припиняти рух (тж stand still)5) не працювати, стояти, простоювати6) триматися; бути стійким (міцним); вистояти7) витримувати, зносити, терпіти; зазнаватиto stand fire — військ. вистояти під вогнем
8) юр. залишатися чинним, зберігати силу9) дотримуватися певної точки зору; займати певну позицію11) наполягати (на чомусь — on, upon)12) ґрунтуватися (на чомусь)13) залежати (від чогось)14) бути написаним (надрукованим)15) мати певну кількість стоячих місць16) вагатися17) мор. тримати курс18) перебувати в певному становищіto stand alone — бути самітним; бути видатним (неперевершеним)
20) бути кандидатом; балотуватися21) символізувати, означати щосьwhite stands for purity — білий колір — символ чистоти
23) бути певної висотиstand about — стояти, перебувати
stand away, stand back — відступати; триматися ззаду
stand by — бути присутнім; бути байдужим глядачем; захищати, допомагати, підтримувати; мор. приготуватися
stand down — залишати місце свідка (в суді); військ. змінитися з чергування; тимчасово демобілізувати; мор. іти за течією; спорт. вийти зі гри
stand for — підтримувати, стояти за; символізувати, означати; бути кандидатом; розм. терпіти, зносити
stand in — брати участь, допомагати; мати добрі стосунки; підтримувати добрі стосунки (with); мор. іти до берега; підходити до порту; зв'язувати свою долю (with)
stand off — триматися на відстані; тримати когось на відстані; відійти від берега; бути непривітним; звільнити з роботи (на певний час)
stand on — мор. іти попереднім курсом; наполягати на чомусь; ґрунтуватися на чомусь; залежати від чогось; точно додержуватися
stand out — відходити; мор. віддалятися від берега; виділятися, вирізнятися (на тлі); не здаватися, триматися, вистояти
stand over — відкладати; бути відкладеним (відстроченим); залишатися нерозв'язаним
stand to — триматися чогось; підтримувати щось; тримати, виконувати (обіцянку тощо)
stand together — узгоджуватися, не суперечити
stand up — вставати; підніматися угору; ставити вертикально
to stand up for — захищати, відстоювати
to stand up to — сміливо зустрічати; бути на висоті
as it stands — в цих умовах, за нинішнього становища
how do matters stand? — як (ідуть) справи?
to stand at bay — відбиватися від собак (про звіра); відчайдушно захищатися
to stand on one's own bottom — бути незалежним, покладатися тільки на себе
to stand smb. in good stead — бути корисним, знадобитися комусь
to stand or fail — або пан, або пропав
to stand the racket — амер. взяти на себе усі витрати
to stand to reason — бути очевидним (ясним) для кожного
all standing — раптом, без підготовки
* * *I [stʒnd] n1) стояк; підставка, підпірка; штатив, консольconductor's stand — диригентський пульт; столик (газетний, журнальний)
2) ларьок; кіоск; прилавок; стенд, установка для випробування; буфетна стійка3) естрада4) pl трибуна (на стадіоні, перегонах); глядачі на трибунах5) кафедра, трибуна; cл.; юp. місце для дачі показань свідків у суді6) місце, позиція, положення7) позиція, установка, точка зоруto take a stand for a proposal — висловитися за пропозицію; бойова позиція; оборона, захист
8) cпopт. стояння, стойка9) стоянка (автомобілів, велосипедів); вiйcьк. пост10) зупинка, пауза11) театр. зупинка в якому-небудь місці для гастрольних вистав; місто, де даються гастролі12) здивування, зніяковілість, розгубленість, замішання; дилема13) вiйcьк. комплект14) миcл. виводок15) c-г. урожай на корню16) c-г. памолодь; травостій, стеблостй17) тex. станина; кліть ( прокатного стану)18) peaкт. пусковий ствол19) стійло ( локомотива)II [stʒnd] v( stood)1) стояти; вставати2) знаходитися, бути розташованим; займати положення ( щодо чого-небудь); ( over) нахилятися над ким-небудьto stand over smb — стояти в кого-небудь над душею, спостерігати за ким-небудь, контролювати кого-небудь
3) ставити, поміщати; поставити4) не рухатися, стояти на місці; зупинятися, припиняти рух ( stand still)5) не працювати, простоювати, стояти6) бути стійким, міцним; (to) бути стійким, триматисяto stand one's ground — не здавати позицій, стояти на своєму; залишатися вірним своїм переконанням
7) витримувати, виносити, переносити; піддаватися; ( іноді for) виносити, терпіти, миритися8) юp. залишатися в силі, діяти; зберігати силу9) дотримуватися певної точки зору, займати певну позицію10) (on, upon) наполягати ( на чому-небудь); ґрунтуватися ( на чому-небудь); залежати ( від чого-небудь)11) бути написаним, надрукованим13) ( with) бути в яких-небудь стосунках з ким-небудь14) мop. іти, тримати курс, направлятися15) миcл. робити стойку ( про собаку)to stand a chance / сл. a show/ — мати шанс(и) ( на успіх)
17) c-г. бути плідником ( про жеребця); бути придатним для спаровування ( про самця)18) знаходитися в певному положенні, стані (нaпp., про справи)19) платити ( за частування); ставити ( випивку)20) бути кандидатом ( від якого-небудь округу); балотуватися ( у якому-небудь окрузі)21) to stand for smth символізувати, означати що-небудь; представляти що-небудь22) to stand for smb; юp. представляти кого-небудь23) to stand by smb; smth захищати, підтримувати кого-небудь, що-небудь; допомагати кому-небудь, чому-небудь; бути вірним кому-небудь, чому-небудьto stand by agreement — юp. дотримуватися угоди
24) to stand in with smb for smth разом з ким-небудь організувати таємну, вигідну справу25) to stand in smth коштувати, обходитися в...; як дієслово-зв'язка в іменному присудку знаходитися, бути в якому-небудь станіto stand alone — не мати прибічників; не мати собі рівних
to stand secure — бути в безпеці; виступати в якості кого-небудь, бути ким-небудь
to stand surety /sponsor/ for smb — бути поручителем за кого-небудь; бути певного зросту
all standing — раптово, без підготовки
-
6 take
In1) захоплення, взяття; здобуття, одержання2) виручка; бариші; збір (театральний)3) розм. получка4) улов (риби)5) здобич (на полюванні)6) оренда (землі)7) орендована ділянка8) мед. вдале щеплення9) друк. урок складача10) кін. кінокадр, дубльgive and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)
IIv (past took; p.p. taken)1) брати; хапатиto take smb. by the hand — узяти когось за руку
to take smb. to one's arms — обнімати когось
2) захоплювати, оволодівати, завойовуватиto take prisoners — захоплювати (брати) в полон
3) ловитиto take smb. by surprise — захопити когось зненацька
to take smb. at his word — спіймати когось на слові
4) привласнювати; брати без дозволу6) користуватися; діставати; набувати; одержуватиto take a taxi — брати (користуватися) таксі
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день
7) вибирати8) купуватиto take tickets — купувати (брати) квитки
I take bread here — я купую (беру) хліб тут
9) вигравати10) юр. успадковувати11) видобувати; збирати12) сприймати; реагуватиto take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є
13) розуміти, тлумачитиto take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось
14) гадати, вважати15) охоплювати, оволодівати16) захоплювати; приваблювати17) мати успіх, ставати популярним18) записувати, реєструвати; протоколювати19) фотографувати, знімати20) виходити на фотографії21) використовувати як приклад22) уміщати23) чіплятися, застрявати; заплутуватися24) одружуватися; виходити заміж25):с.г. the cow took the bull — корова злучена
26) мед., с.г. прийматися; діяти27) споживати, приймати (їжу тощо)28) тех. тужавіти, тверднути29) їздити (на таксі тощо)30) орендувати; наймати31) запрошувати, наймати на роботу32) передплачувати (газету тощо)34) вступати (на посаду)38) набувати (вигляду, форми)39) переборювати, долати (перешкоди)40) відкривати (комусь таємницю)41) вивчати (ремесло тощо)42) вести (заняття тощо)to take the evening service — церк. правити вечерню
44) носити, мати розмір (ноги тощо)45) зазнавати (покарання, втрат тощо)46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)47) заразитися; захворіти48) піддаватися (обробці тощо)49) убирати, поглинати, усмоктуватиtake aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька
take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця
away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати
to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися
take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)
take from — знижувати, ослабляти
take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)
take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати
take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь
take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)
take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти
take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)
take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)
to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище
to take a drop — випити, підпити
to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом
to take courage — кріпитися, мужатися
to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися
to take fire — спалахувати, займатися
to take heart — мужатися; не занепадати духом
to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним
to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати
to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)
to take it easy — не поспішати, не напружувати сили
I take it that... — я гадаю, що...
to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось
to take oath — присягати, давати клятву
to take part in smth. — брати участь у чомусь
to take place — траплятися, відбуватися
to take possession of smth. — оволодіти чимсь
to take rise from smth. — виникати з чогось
to take root — пускати коріння, укорінюватися
to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником
to take smb. at his word — піймати когось на слові
to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх
to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати
to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину
to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани
* * *I [teik] n1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получкаgreat take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)
5) популярна пісенька, п'єса6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,7) пoлiгp. "урок" складача8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль9) мeд. пересадка ( шкіри)••give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка
II [teik] von the take — корисливий, продажний
(took; taken)1) брати; схопитиto take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]
to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку
to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку
to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.
to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку
to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками
to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей
to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі
to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло
to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями
take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу
take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу
take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати
2) захоплювати; опановувати, завойовуватиto take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)
to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених
he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити
a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан
to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину
to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька
to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу
pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів
3) привласнювати, брати ( без дозволу)who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує
he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить
he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати
they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку
his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг
4) користатися; одержувати; здобуватиto take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]
to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]
to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]
when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати
to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.
which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях
take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати
you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)
I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити
to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)
he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати
according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття
5) діставати, добуватиto take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати
to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти
6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]
how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє
take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує
I'll take it — добре, я згодний
I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися
to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.
I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик
to take a wager /a bet/ — йти на парі
to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати
take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!
7) сприймати, реагуватиto take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smthI can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйозtake it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони єto take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдитиto take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smthkindly — доброзичливо поставитися до чого-н.I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист8) розуміти; тлумачитиI take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати
I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати
to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.
your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися
to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає
I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]
let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим
take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!
we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити
9) охоплювати, опановуватиhis conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті
what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає
he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]
to be taken ill /bad/ — занедужати
10) захоплювати, захоплюватися; подобатисяto take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву
the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися
he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)
11) записувати, реєструвати, протоколюватиto take dictation — писати під диктування; писати диктант
12) знімати, фотографуватиto take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі
he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії
he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний
take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію
14) уміщатиthe typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату
15) вимагати; відніматиit takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння
it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу
this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей
it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку
it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати
it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти
it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити
it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком
she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати
wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся
he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)
a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині
16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях17) женитися; виходити заміжshe wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла
he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит
18) с.-х. прийматиthe cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]
19) прийматисяbefore the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося
the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися
the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися
20) починатися, розходитися, набирати силу21) aмep. схоплюватися, замерзатиthe pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися
22) ставати, робитисяto take sick — занедужати; приболіти
23) приймати (їжу, ліки)to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]
to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)
to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)
the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює
24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)
26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командуванняto take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)
to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)
to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком
to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]
take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)
to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору
to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію
30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона
31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)
to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)
32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось
to take the evening service — цepк. служити вечерню
34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати35) носити, мати розмір( ноги)36) зазнавати (покарання, втрати)37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти38) занедужати; заразитися ( хворобою)39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)40) вбирати, поглинати ( рідину)41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)42) to take to a place направлятися кудисьto take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]
he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]
to take across smth — перетинати щось, йти через щось
43)to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось
to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись
what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)
44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось
to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось
to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось
to take to one's bed — злягти, занедужати
47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось
to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось
to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось
to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось
to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось
51) рятувати щось, когось від чогось, когосьto take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось
to take smb off the job — відсторонити когось від роботи
52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послаблятиto take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось
55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когосьto take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)
56) to take smb through smth змусити когось зробити щосьto take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)
58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусьthe ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя
61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменникаto take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися
to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися
to take a run — розбігтися [порівн. *]
to take a jump /a leap/ — стрибнути
to take a leak — cл. помочитися
to take a look /a glance/ — глянути
just take a look at that — (ти) тільки глянь на це
to take a risk /a chance/ — ризикнути
to take (a) breath — вдихнути; перевести подих
to take an oath — дати клятву, заприсягтися
62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характерto take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу
to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)
to take place — траплятися, відбуватися
to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]
to take root — пустити корені, укоренитися
to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)
to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити
to take aim /sight/ — прицілюватися
to take counsel — радити; радитися
to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради
to take account — брати до уваги, враховувати
to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)
to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення
to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль
to take comfort — заспокоїтися, утішитися
to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати
take courage! — мужайся!, не бійся!
to take cover — сховатися; ховатися
to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок
to take warning — остерігатися; зважати на попередження
to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу
to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності
to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось
to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось
to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад
take and — aмep.; дiaл. взяти
I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові
to take a drop — випити, підвипити
to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого
to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]
to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир
to take the floor — виступати, брати слово
63) піти танцюватиto take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру
to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато
to take smth to pieces — розібрати щось
take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно
to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад
to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися
to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]
to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь
to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось
to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони
to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону
to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки
to take one's nook — змотати вудки, дати тягу
to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися
to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз
it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!
to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь
to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]
to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]
to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]
to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л
not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)
to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися
to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]
to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось
to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом
to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися
to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось
to take a load from /off/ one's feet — сісти
to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось
to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)
to take smb to task — див
task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]
64)to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи
to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом
to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось
to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески
to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою
take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див
time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!
-
7 maintain
v1. підтримувати (партію, рух тощо)2. захищати, відстоювати (точку зору, думку тощо)3. зберігати, утримувати (контроль тощо)4. підтримувати, зберігати- to maintain an amendment відстоювати поправку, відмовитись зняти поправку- to maintain an attitude притримуватись якоїсь позиції; відстоювати позицію- to maintain the common cause надати підтримку спільній справі- to maintain contact(s) підтримувати зв'язок/ контакти- to maintain a cooperative association with smbd. підтримувати стосунки співпраці з кимсь- to maintain correspondence вести переписку, переписуватись- to maintain a dangerous position стояти на небезпечній позиції- to maintain diplomatic relations підтримувати дипломатичні стосунки- to maintain friendly relations підтримувати/ зберігати дружні стосунки- to maintain military bases зберігати військові бази- to maintain nuclear guarantees зберігати ядерні гарантії- to maintain an open mind бути неупередженим, зберігати об'єктивність- to maintain the original position утримати початкову позицію; не поступитися- to maintain peace зберігати/ відстоювати мир- to maintain a reservation залишити в силі домовленість- to maintain one's rights захищати свої права- to maintain supremacy зберігати/ утримувати вищість/ верховенство- to maintain trade relations підтримувати торговельні стосунки -
8 sit
In1) розм. місце, служба, робота2) сидіння3) тех. осіданняto be at the sit — розм. займатися кишеньковими крадіжками у транспорті
IIv (past і p.p. sat)1) сидіти2) садовити, саджати, садити, усаджувати (когось)3):4) засідати, проводити засідання5) розглядати, розслідувати (справу)7) залишатися, перебувати, бутиto sit at home — а) сидіти, склавши руки; нічого не робити; б) сидіти вдома
8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місцьthe hall sits four hundred people — цей зал уміщує чотириста чоловік; цей зал розрахований на чотириста місць
9) (on, upon) обтяжувати (когось, щось), давити (на когось, на щось)12) сховатися, причаїтися (в засідці)13) бути розташованим14) заст. проживати, мешкати15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу17) позувати (художнику)19) займати посаду; бути членом (комісії тощо)20) представляти (у парламенті когось — for)21) сидіти (про одяг)22) личити, годитися, пасувати, бути до лиця (тж перен.)23) сидіти на яйцях, висиджувати (пташенят)26) спорт. мати правильну позицію (про весляра)27) стояти (про судно)sit back — а) відкидатися (на спинку стільця тощо); б) байдикувати
sit down — а) сідати, займати місце; б) ав., розм. приземлятися, робити посадку; в) оселятися, влаштовуватися; г) братися (до роботи); д) миритися (з чимсь — with); є) терпіти, зносити (щось — under); є) іст. почати облогу; ж) обложити (фортецю тощо — before)
sit in — а) доглядати дитину під час відсутності батьків; б) засідати; брати участь у роботі (комісії тощо)
sit on — а) бути членом (комісії); б) розглядати (справу); в) розм. вилаяти; обірвати
sit out — а) висидіти (до кінця); б) сидіти осторонь, не брати участі (у чомусь); в) пересидіти (когось)
sit through — висидіти, витримати до кінця
sit under — відвідувати (слухати) чиїсь проповіді
sit up — а) підвестися, сісти (в ліжку); б) не лягати спати; засиджуватися до пізньої ночі; в) робити стійку, служити (про собаку); г) випрямлятися, випростуватися
to sit in judgement — а) бути суддею, засідати в суді; б) ухвалювати вирок, засуджувати
to sit at smb.'s feet — бути чиїмсь учнем (послідовником); прислухатися до чиєїсь авторитетної думки; учитися у когось
to sit on one's hands — а) ледарювати, за холодну воду не братися; б) утримуватися від схвалення (чогось)
to sit on the fence (on the rail) — вичікувати, займати нейтральну позицію
to sit still — поводитися мирно; бути тихим
* * *I [`sit] n1) припасування, підгонка ( під фігуру)2) місце, служба, робота3) сидіння4) тex. осадка; осіданняII ['sit] v( sat)1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатисяto sit for an examination — готуватися до іспиту; складати іспит
4) залишатися, знаходитисяto sit at home — сидіти вдома; нічого не робити, сидіти склавши руки; знаходитися, стояти
5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць6) (on, upon) обтяжувати, тиснути7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися10) знаходитися, бути розташованим11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності14) бути членом ( якої-небудь комісії); посідати посаду ( в якій-небудь установі)to sit on a jury — входити в журі; бути присяжним засідателем; ( for) представляти ( у парламенті)
16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра) -
9 shift
1. n1) переміщення; перестановка; перенесенняpopulation shift — а) міграція, переселення; б) примусове переміщення населення
shift of fire — військ. перенесення вогню
2) зміна, переміна3) переїзд4) зміна; зрушенняshift of meaning — лінгв. зміна значення
5) пересуванняshift of stress — перенесення (переміщення) наголосу
6) нечесний прийом; виверт, хитрощі7) засіб, спосіб8) спритність9) робоча зміна10) робочий день; зміна11) жіноча сорочка12) зміна білизни13) невідрізна сукня14) тех. перемикання (швидкості тощо)16) ел. зрушення фазshift fault — геол. складка, зсув
shift lever — авт. важіль перемикання передач
2. v1) переміщати; пересувати; перекладатиto shift fire — військ. переносити вогонь
2) переміщатися, пересуватисяto shift in one's chair — соватися (крутитися) на стільці
3) переїжджати4) міняти, змінювати5) мінятися, змінюватися6) перекладати (відповідальність тощо)to shift the responsibility on to smb. — перекласти (звалити) відповідальність на когось
7) забирати геть8) усувати з шляху (когось)9) ліквідувати, убити10) військ., розм. вибивати з позиції (противника)11) вивертатися, викручуватися; ухитрятися, вдаватися до хитрощів13) міняти, підміняти14) переодягатиto shift one's clothes — переодягтися, змінити одяг
16) розм. скинути (вершника)17) тех. перемикати18) розм. їсти, уминатиshift away — а) зникнути, щезнути; б) відіслати геть
to shift the scenes — театр. змінити декорації
* * *I n1) переміщення, перестановка, перенесення; переміна; зміна2) зміна; зрушення; лiнгв. зсув, пересування, перебій3) виверт, хитрощі, нечесний прийом; засіб, спосіб; виверткість; спритність, винахідливість4) зміна ( група робітників); зміна, робочий день5) невідрізна сукня ( частіше без пояса); арх. жіноча сорочка6) мyз. зміна позиції ( при грі на струнних інструментах)8) eл. зсув фаз9) гeoл. косий зсув11) вiйcьк. перенесення ( вогню)II v1) переміщати; пересувати; перекладати; переносити; переміщатися; пересуватися; переїжджати2) міняти, змінювати; мінятися, змінюватися3) перекладати ( відповідальність)4) забирати, прибирати ( геть); забрати ( кого-небудь) з дороги; eвф. прибрати, ліквідувати, вбити; вiйcьк. вибивати з позиції ( супротивника)5) вдаватися до вивертів; викручуватися; ухитрятися; обходитися, перебиватися6) міняти, переодягати8) їсти9) тex. перемикати; мop. перекладатиto shift the helm — перекладати /класти/ кермо
-
10 філософія
ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.В. Шинкарук, П. Йолон -
11 stand
I n перен. позиція, точка зору- common stand загальна позиція- flexible stand гнучка позиція- compelling stand тверда позиція- to take a common stand зайняти спільну позицію- to take a definite stand on smth. зайняти визначену позицію щодо чогось- to toughen one's stand зробити жорсткішою позиціюII v (stood) притримуватися визначеної точки зору, займати визначену позицію- to stand one's ground твердо стояти на своєму- to stand by дотримати (обіцянки, слова), (твердо) притримуватися- to stand by agreement притримуватися угоди- to stand by one's argument настоювати на своїх доводах, твердо притримуватися своїх доводів- to stand by the constitution неухильно притримуватися конституції- to stand fora) бути кандидатом в члени парламенту тощо, претендувати на якусь посадуb) стояти за, відстоювати, захищати- to stand for freedom of speech виступати за свободу слова, захищати свободу слова- to stand for peace виступати за мир, захищати мир -
12 key
1. n1) ключ (від замка тощо)2) ел. важільний перемикач, кнопка4) визначник (рослин, тварин)5) роз'яснення; розгадка6) ключова позиція7) правильний шлях до чогосьkey to the heart — вірний шлях (ключ) до серця
8) тех. клин; шпонка; засув, чека9) архт. замок склепіння (арки)10) бот. крилатка11) муз. ключ; тональністьkey tone — тоніка, основний тон
12) клавіша; клапанthe keys of a pianoforte — клавіші (клавіатура) фортепіано
13) тон мови14) стиль мови15) жив. тон, відтінок (у барвах)16) заст. набережна17) заст. піщана мілинаkey actor — амер. провідний актор
key bed (groove, seat, way) — тех. шпоночна канавка
key lighting — кін. основне освітлення
key line — амер., розм. заголовок в один рядок; виноска, що пояснює умовні знаки
key man — незамінний (провідний) працівник; фахівець
key move — дебют; перший хід (у розв'язанні шахової задачі)
key signature — муз. ключовий знак
key word — ключове слово; колонтитул
to deliver one's keys — здаватися, визнавати себе переможеним
to give smb. the key of the street — виселити когось з квартири, викинути когось на вулицю
to hold the key of smth. — тримати щось під контролем, мати повну владу над чимсь
2. v1) замикати на ключ2) використовувати умовні позначки3) тех. заклинювати, закріпляти шпонкою4) тел., рад. працювати ключем5) муз. настроювати музичні інструментиkey up — збуджувати, накручувати, напружувати
* * *I [kiː] n1) ключ ( від замка); ключ (для заводу годинникового механізму, настроювання мyз. інструмента е т. п.); гайковий ключ; eл. ключ, кнопка, важільний перемикач2) ключ (до вправ, розв'язання задач); підрядковий переклад, дослівник; визначник (рослин, тварин); роз'яснення, розгадка3) ключова позиція (що забезпечують доступ, вхід, контроль) вірний шлях ( до чого-небудь), ключ4) тex. клин; шпонка; чека, засув5) бyд. клинчаста цегла; apxiт. замок, ключ склепіння або арки6) бoт. крилатка7) aмep. студент привілейованого університету ( за нагрудним значком у вигляді ключа)8) обч. клавішаgolden /silver/ key — хабар; підкуп
II [kiː] athe power of the keys — Папська влада; право відпущення гріхів
1) головний, основний, ведучий, провідний2) ключовий, опорний3) кiнo, фoтo основний4) cпeц. дескрипторний5) визначальний, розпізнавальнийIII [kiː] v2) використовувати умовні позначки, значки, символи3) тex. заклинити, закріпити шпонкою4) радіо, тeл. працювати ключемIV [kiː] n1) клавіша; клапан ( духового інструмента); pl клавіатура (рояля, комп'ютера)2) мyз. ключ, тональність3) тон мовиall in the same key — монотонно; стиль мови; тон, відтінок (кольору, фарби)
4) "ключ", тональність (фотознімка, кінокадру)V [kiː] v1) настроювати музичний інструмент (тж. key up)2) пристосовувати ( до чого-небудь); приводити у відповідність ( із чим-небудь)3) cпopт. (on) наглядати за відповідним номером команди супротивника; "опікувати" (супротивника; футбол, хокей)VI [kiː] n; амер.острівець, кораловий риф ( біля узбережжя Флориди е Вест-Індії)VII [kiː] n; сл.кілограм (особл. марихуани або героїну) -
13 wheel
1. n1) колесо; коліщаwith wheels down (up) — ав. з випущеними (піднятими) шасі
2) стернове (рульове) колесо; штурвалman at the wheel — стерновий, рульовий; водій; перен. керманич, керівник
3) тех. зубчасте колесо; шестірня, триб4) кружляння, крутіння; коло, оберт5) pl перен. механізм; рушійні сили6) колесо фортуни (тж Fortune's wheel); фортуна, щастя7) прядка8) гончарний круг9) амер. велосипед10) дитяча коляска11) pl амер., розм. автомобіль12) розм. важна персона, велике цабе (тж big wheel)13) військ. заходження флангомwheel and axle — тех. коловорот, корба
wheel assembly — ав. колісне шасі
wheel barrage — військ. пересувний загороджувальний вогонь
wheel cap — авт. ковпак маточини колеса
wheel drive — тех. привод коліс
wheel gearing — тех. зубчаста передача
wheel head — тех. шліфувальна головка
wheel load — тиск коліс; тиск на колесо
wheel slip — тех. пробуксовка коліс
wheel track — слід коліс; колія
to break on the wheel — іст. колесувати
wheels within wheels — складний взаємозв'язок (інтересів тощо); бібл. колесо в колесі
2. v1) котити, везти (тачку тощо)2) котитися, рухатися на колесах3) кружляти; повертатися; обертатися; крутитися4) крутити; обертати; вертіти (щось)5) їхати на велосипеді6) іст. колесувати7) військ. заходити з флангуwheel about — зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію
wheel round — повертатися; крутитися; кружляти
to wheel and deal — амер., розм. орудувати (чимсь); вершити (справи тощо); чинити махінації
* * *I [wiːl] n1) колесо; коліщаткоfront [back] wheel — переднє [заднє]колесо
landing wheels — aв. шасі
wheels down [up] — aв. шасі випущено [прибрано]
2) рульове колесо, штурвал; баранкаto be at the wheel — бути /знаходитися/ за кермом; вести судно, автомобіль; бути керівником, стояти на чолі (чого-н.)
"don't speak to the man at the wheel" — "не розмовляти з водієм"
3) кружляння, коло, оберт4) рулетка6) pl механізм; рухомі сили7) cл. важлива особа ( в організації)8) мережа театрів або місць розваги9) cпopт. клас10) приспів, рефрен11) прядка12) cл. велосипед; дитяча коляска; pl; cл.; cл. автомобіль:13) вiйcьк. захід флангомright [left] wheel! — праве ( ліве) плече вперед!
14) тex. зубчасте колесо, шестірня; маховик15) гончарний круг ( potter's wheel)••to break on the wheel — icт. колесувати
to break a butterfly /a fly/ on the wheel s — стріляти з пушки по горобцям
II [wiːl] vwheels within wheels — складний взаємозв'язок (інтриг, інтересів); перехресний або таємний вплив; бібл. колесо в колесі
1) катити, підкатити; везтиto wheel the rubbish to the dump — відвезти сміття на звалище; котитися; рухатися на колесах
2) описувати кола; повертатися; вертітися; обертатися ( wheel round)sea-gulls wheeled in the air above me — наді мною кружляли чайки; вертіти, кружити, повертати (що-н.)
3) ( wheel about) зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію••wheel and deal — cл.; cл. заправляти (чим-н.); вершити ( справи); робити махінації
-
14 key
I n1. ключ (до вирішення/ пояснення чогось)2. ключова позиція (що забезпечує доступ, вхід, управління тощо); вірний шлях (до чогось)- key determinant (of one's foreign policy) вирішальний/ визначальний фактор (зовнішньої політики)- key elements (of a draft resolution etc.) ключові/ основні моменти (проекту резолюції тощо)- key industries провідні галузі промисловості- key man незамінний/ провідний працівник/ фахівець- key point опорний пункт- key position ключова позиція- key problem ключова проблема- key provisions (of a treaty etc.) основні/ ключові положення (договору тощо)- key terrain тактично важлива місцевість- key to a political situation ключ до розуміння політичної ситуації- key to a problem ключ до вирішення проблеми- to deliver one's keys здаватися, визнавати себе переможеним- to hold the key of smth. тримати щось під контролем, мати повну владу над чимсьII adj ключовий, основний, провідний -
15 force
I n1. сила, міць2. дійсність, дієвість3. pl війська, збройні сили4. насилля- active armed forces регулярні війська- agree forces levels узгоджені рівні збройних сил- air forces військово-повітряні сили- allied forces союзні війська- anti forces сили супротивника- armed forces збройні сили/ війська- assault force ударна сила- binding forces обов'язкова сила- border-security forces прикордонні війська- competing forces сили, що борються/ змагаються- contending forces сили, що борються/ змагаються- conservative force консервативна сила- current forces levels існуючі рівні збройних сил- deterrent forces сили залякування/ стримування- environmental forces природні ресурси- liberation forces сили визволення- militant force бойова сила/ міць- military forces збройні сили, війська- milinational nuclear force багатонаціональні ядерні сили- national forces національні збройні сили- natural force сила природи- naval forces військово-морські сили- neutral forces війська нейтральних держав- nuclear strike force ядерна ударна міць- obligatory forces обов'язкова сила- peacekeeping forces сили підтримки миру- peace-safeguarding forces сили на сторожі миру- powerful forces впливові сили- present force relationship існуюче співвідношення сил- productive force виробнича сила- quick reaction forces сили швидкого розгорання/ реагування- rapid deployment forces сили швидкого розгорання/ реагування- sea forces військово-морські сили- second-strike force сили для нанесення удару у відповідь- strategic forces стратегічні сили- strategic striking forces сили для нанесення стратегічних ударів- task forces сили особливого призначення; спеціальна група цільового призначення- theatre nuclear forces (TNF) ядерна зброя театру військових дій (об'єднаних військових сил НАТО)- voluntary task forces добровільні оперативні служби- force of an agreement чинність угоди- force of argument сила переконання- forces from outside the area іноземні збройні сили- force of public opinion сила/ вплив громадської думки- full force of the treaty повна сила договору- balance of forces співвідношення сил; рівновага сил- balance of nuclear forces рівновага/ баланс сил, забезпечених ядерною зброєю- buildup of forces нарощування сил- correlation of forces співвідношення сил- disparity of forces диспропорція у збройних силах- entry into force набуття (договірної) чинності- imbalance in ground forces відсутність рівноваги у сухопутних військах- intrinsic capabilities of forces притаманні збройним силам бойові можливості- level of forces рівень збройних сил- non-use of force незастосування сили- policy of force політика з позиції сили, політика сили- primacy of force примат сили- proportions of forces співвідношення сил- ratio of forces співвідношення сил- relationship of forces співвідношення сил- renunciation of force відмова від застосування сили- renunciation of the use of force відмова від застосування сили- show of force демонстрація сили- size of the armed forces чисельність збройних сил- strength of the armed forces чисельність збройних сил- suppresion by force придушення силою- threat of force погроза силою- threat or use of force погроза силою чи застосування сили- use of force застосування сили- to be in force бути чинним (про документу договір тощо)- to cease to be in force втратити чинність (про документ, договір тощо)- to come into force набути чинності (про документ, договір тощо)- to enter into force набути чинності (про документ, договір тощо)- to have no force бути недійсним/ нечинним (про документ, договір тощо)- to limit conventional force обмежити чисельність військ. озброєних звичайною зброєю- to maintain the balance of forces підтримувати рівновагу сил- to put in force робити чинним, вводити в дію/ в життя- to reduce military forces скорочувати збройні сили- to refrain from the threat or use of force стримуватися від погрози силою чи її застосування- to remain in force залишатися чинним, діяти (про документ, договір тощо)- to resort to force застосовувати силу/ насилля- to take by force захопити, заволодіти силою- to take recourse to force застосовувати силу/ насилля- to use force застосувати силу- by force силоміць, насильно- by force and arms силою зброї- in force діючий/ чинний (про документ, договір тощо)II v примушувати- to force a bill through протягнути законопроект (про парламент тощо)- to force concessions from smbd. силою змусити когось піти на поступки- to force a reform through протягнути реформу (про парламент, конгрес тощо) -
16 ground
I n1. основа, причина, мотив2. предмет, тема (розмови, дослід ження, суперечки)- common ground питання, на яке обидві сторони знаходять спільне рішення- debatable ground спірна тема, предмет для суперечки- delicate ground делікатна тема- firing ground дослідницький полігон- forbidden ground заборонена тема- testing ground дослідницький полігон- to cover much ground торкатися багатьох питань- to cover the/ whole ground нічого не пропустити- to get the conference off the ground зрушити конференцію з мертвої точки- to get smth. off the ground успішно покласти початок чогось, пустити в дію- to give ground втратити попереднє становище, піти назад, регресувати- to have (good) ground(s) for doing smth./ to do smth. мати (всі) причини для чогось (щоб зробити щось)- to have no ground for smth. не мати причини для чогось- to hold one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to keep one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to lose ground втратити попереднє становище, піти назад, регресувати- to maintain one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to shift one's ground змінити позицію в суперечці, змінити точку зору під час дискусії- to stand one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to touch ground дійти до суті справи/ до фактів- on the ground of на основі, з причини, під видомII v заснувати, базуватися- to ground one's arguments on facts базувати свої твердження на фактах- to ground one's claims on facts підкріпити свої вимоги/ претензії фактами- to ground firmly one's view міцно відстоювати свою точку зору- ground rules основні правила (поведінки), принципи, основний модус (взаємовідносин тощо) -
17 keep
1. n розм.1) прокорм; годування; утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес5) іст. фортеця6) ув'язнення7) охорона, варта8) тех. контрбуксаfor keeps — назавжди; остаточно
you can have it for keeps — можете вважати це своїм, дарую це вам
2. v (past і p.p. kept)1) тримати, мати, зберігати2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати, володіти5) мати для послуг (покоївку тощо)6) утримувати, мати на утриманні; забезпечуватиto keep parents, to have parents to keep — мати на утриманні батьків
to keep a mistress — утримувати (мати) коханку
7) мати в продажу (асортименті)we do not keep postcards — у нас не буває листівок, ми не продаємо листівок
8) затримувати, не відпускати9) охороняти, захищати, утримувати10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися11) не старіти, зберігати новизну12) залишатися (в якомусь місці)to keep at home — сидіти вдома; не виходити з дому
13) рухатися (в якомусь напрямі)15) відзначати, святкувати16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)19) відвідувати (церкву, лекції тощо)20) функціонуватиschools keep today — сьогодні у школах є заняття; сьогодні школи працюють
21) примушувати когось продовжувати робити щось22) утримуватися (від чогось — from smth.)24) не підпускати (когось до чогось — smb. away from smth.)27) набридати (комусь чимсь — at smb. with smth.)29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щосьkeep back! — назад!, не підходити!, відійдіть!
keep down — продовжувати сидіти (лежати, не вставати)
keep down! — не вставати!, лежати!, не піднімайся!
keep in! — не виходьте!, не висовуйтеся!
keep off — триматися на відстані, не наближатися
keep off! — назад!, відійдіть!, не підходити!
keep your hand off! — руки геть!, руками не чіпати!
keep on! — продовжуйте!, далі!
to keep on at smb. about smth. — приставати до когось з чимсь
keep out — триматися поза (чимсь); не заходити
keep under — стримувати, затамовувати, угамовувати
keep up — триматися на попередньому рівні, не змінюватися
to keep company with smb. — розм. гуляти з кимсь
to keep one's head cool — зберігати спокій, не розгублюватися
to keep one's mouth shut — мовчати, помовчувати
to keep the ball rolling — енергійно продовжувати справу, підтримувати веселу розмову (веселий настрій тощо)
to keep the pot boiling — заробляти на життя, підробляти
to keep one's head above water — зводити кінці з кінцями; не залізати в борги
to keep on ice — амер. відкладати в довгий ящик
to keep one's end up — відстоювати свої позиції, стояти на своєму
keep at it! — не здавайся!, тримайся!
to keep silent — не шуміти, не рухатися
to keep well — почувати себе добре, не хворіти
to keep smb. awake — не давати комусь спати
to keep smb. (a) prisoner — тримати когось у полоні (в ув'язненні)
to keep smb. going — підтримувати когось матеріально
* * *I [kiːp] n1) прокорм, харчування, утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl гра на інтерес5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця6) тex. контрбукса7) pl; гipн. кулаки для посадки клітіII [kiːp] vfor keeps — назавжди; остаточно
( kept)1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником6) мати в продажу, в асортименті7) затримувати, не відпускати8) охороняти, захищати9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застаріватиIIIkeep her so! — мop. так тримати!
4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь станіkeepsilence! — не шуміти, замовкніть!
-
18 політологія
ПОЛІТОЛОГІЯ, політична наука - у сучасному розумінні терміном "П." (політична наука) позначають цілу сукупність різних галузей дослідження та різних теорій, спрямованих на пізнання політики. Розгалуженість на розділи та науки є причиною того, що часто говорять не про одну політичну науку, а про політичні науки. До найважливіших політичних наук належать: політична історія, політична соціологія, політична психологія, політична економія (економіка), політична географія, політична демографія, політична антропологія та компаративні політичні дослідження О. крім того, до основних розділів П. сьогодні відносять особливі ділянки дослідження: політичні установи, політичну поведінку, державне адміністрування, міжнародні відносини. Назвою "П." сьогодні об'єднують різноманітні політичні дослідження, які відрізняються не тільки предметно, а й теоретично та методологічно. Термін "політична наука" був уведений у слововжиток, аби протиставити позитивну науку про політику політичній філософії. До політичної науки у період її становлення ставили такі самі вимоги, як і до природничих наук: її узагальнення повинні ґрунтуватися на фактах (бути індуктивними); П. повинна бути здатною здійснювати передбачення, які можна підтверджувати (спростовувати) з допомогою фактів; П. повинна бути ціннісно-нейтральною ("об'єктивною", "позаідеологічною"). У 50 - 60-ті рр. XX ст. методологічною основою політичної науки став біхевіоризм. Хоча біхевіоризм виник у 20-ті рр. XX ст. у США як напрям емпіричної психології (Вотсон, Скінер), але у 50 - 60-ті рр. методи біхевіоризму були застосовані у П.; у такий спосіб прагнули подолати переважання психологічних, моральних та формально-правових підходів. Біхевіоризм відіграв корисну роль у підвищенні уваги до поведінки, зокрема до поведінки груп, у різних ситуаціях, підвищив роль емпіричних методів у П. - в тім числі застосування кількісних, математичних методів. Але позитивістська обмеженість біхевіоризму призвела у П. до втрати її методологічної цілісності та до появи цілої серії різних методологій та теорій - теорії груп, системного та структурно-функціонального аналізу, теорії прийняття рішень, теорії раціонального вибору, теорії ігор, економетрики тощо. Безсумнівно, сьогодні існують безперечні підстави вважати, що П. існує, принаймні, як певна дисципліна. Мається на увазі певний інтелектуальний рух, кооперація людей, які називають себе політичними науковцями; ця кооперація ґрунтується на визнанні певних критеріїв професійності та етичних норм, прийнятих у науковій діяльності. Ці норми знаходять своє реальне втілення у наявності певного простору спілкування, в існуванні комунікативної спільноти: існує велика кількість періодичних видань, проводяться круглі столи, конференції, конгреси, в тім числі на міжнародному рівні. Важливу роль у координації цього руху та в його самоусвідомленні відіграє Міжнародна асоціація політичних науковців (IPSA - International Political Science Association). П. є предметом викладання, і в цьому розумінні вона теж є дисципліною. Потреби викладання підштовхують науковців до визначення хоча б у загальних рисах її структури та змісту. Одначе існування П. як дисципліни ще не означає, що вона є чимось цілісним у методологічному та теоретичному відношенні З. аперечення ідеї єдності методу (методологічної єдності суспільних наук) стало важливою додатковою обставиною, яка привела до змін у розумінні того, що слід вважати теорією в суспільних науках З. окрема, визнання того, що у суспільних науках не можна нехтувати інтенціональністю (тобто інтересами, уявленнями, ціннісними орієнтаціями, які мотивують будь-який вчинок), спричинилося до підвищення ролі герменевтичних методів у суспільних науках. Серед тих позицій, які визнають можливість політичної науки як такої, можна виокремити принаймні три найважливіші. Першу обстоюють ті науковці, які намагаються забезпечити методологічну єдність політичної науки, пропонуючи певний варіант теорії, що, з їхнього погляду, здатна виконувати роль об'єднувальної парадигми для П. Одначе домінування тих чи тих парадигм переважно означене часовими та географічними межами. Визнання цього безперечного факту привело до утвердження позиції плюралізму, коли вислів "політичні науки" вважають висловомпарасолькою, який позначає тільки деяку сукупність різних методів та теорій. Таку позицію, зокрема, можуть розвивати в руслі філософії деконструктивізму К. райній формі плюралізму методологій та теорій протистоїть поміркованіша та більш виправдана позиція. Її суть полягає в погляді на різні методології та теорії як на взаємодоповнювальні (її також визначають як "синергетичну" різних методологій та теорій).В. Лісовий -
19 plant
1. n1) рослина; саджанець2) перен. новачок; юнак; нащадок3) збірн. урожай4) рістto lose plant — хиріти, умирати
5) поза; позиція6) амер. похорон7) завод, фабрика; підприємство8) установка, устаткування, комплект машинfarming plant — сільськогосподарське устаткування, комплект сільськогосподарських машин
9) перен. капітал, багаж10) агрегат, механізм11) амер. рибна сажалка12) розм. сищик, детектив13) поліцейська засідка14) крадене; склад краденого15) шахрайство; ошуканствоplant association — рослинна формація, фітоценоз
plant community — фітоценоз, рослинна формація
plant shopper — особа, що купує для усіх працівників підприємства
2. v1) саджати; сіяти; засаджувати2) міцно ставити, установлюватиto plant mines — ставити міни, мінувати
3) всаджувати, утикати, устромляти4) завдавати (удару)5) спорт. забити (гол)6) запроваджувати, заводити, впроваджувати7) вселяти (думку)8) засновувати, заселяти9) амер. ховати (померлих)10) покинути, залишити11) запускати (рибу тощо у водоймище)12) завозити (тварин для акліматизації)13) приставити (шпигуна тощо)15) обманювати, дурити, підстроювати (шахрайство)16) уміло підвищувати склад проб (продаючи копальні)plant on — підсовувати, збувати
* * *I n1) рослинаhothouse /warmhouse/ plant — теплична рослина; саджанець; сіянець; ( посаджений) живець, відсадок; нащадок; парубок; молодик; новачок; дрюк
2) урожай3) рістto lose plant — хиріти, умирати
to fail in /to miss/ plant — не проростати, не давати сходів
4) поза; позиція; підошва ( ноги)5) cл. устрична банка; рибний кіш6) cл. детектив, шпик; інформатор, підсаджений у камеру, який проник в організацію; поліцейська засідка, пастка7) злодійськ. жapг. укриття, притулок, схованка; "хата"; склад краденого; крадене8) обман, шахрайство, обдурювання, ошуканство; підступ9) принада; підставна особа (яка робить першу ставку в азартній грі, першою називає ціну на аукціоні); учасник, який має певне завдання (аплодувати, свистіти); журналіст, який задає заздалегідь домовлені питання на прес-конференції10) інформація, передана журналістові під виглядом такої, що "просочилася"11) підкинутий доказ12) миcт. репліка, незначний епізод або натяк, що виявиться важливим пізнішеII v1) саджати; сіяти; засаджувати2) ( міцно) ставити, вставляти, встановлювати3) всаджувати, устромляти; завдавати удару; ударяти з силою; cпopт.; cпeц. забити гол4) впроваджувати, насаджувати5) вселяти (думку, любов)6) засновувати (колонію, місто); refl поселятися; поселяти, заселяти; колонізувати7) розводити; пускати (устриць, рибу у водойму); ввозити ( нові види тварин для акліматизації е розведення)8) проробляти махінації, обманювати; ошукувати9) cл. штучно підвищувати вміст проб ( при продажу рудника)10) розміщати; розставляти11) cл. приставити (кого-небудь, шпика, детектива); підсадити ( інформатора в тюремну камеру); укоренити, ввести ( свою людину в організацію)12) підкидати, задавати ( навідні запитання); неофіційно передавати пресі інформацію ( яка нібито просочилися); піддавати розголосу ( з метою самореклами)13) підкидати (бомбу, інкримінуючі матеріали)14) миcт. включати, вводити (епізод, персонаж) у п'єсу15) cл. закривати, ховати; ховати, переховувати ( крадене)16) кинути, покинути ( у біді)III n1) завод, фабрика; підприємствоengineering plant — машинобудівний завод; станція
power plant — електростанція;; силова установка; цех
blast- furnace plant — доменний цех; заводи
2) установка; устаткування, обладнання, комплект машинpurification plant — очисна установка; агрегат, механізм; основні виробничі засоби ( включаючи землю); капітал, багаж (нaпp., інтелектуальний)
-
20 post
1. n1) стовп2) підпірка, стійка3) щогла; паля4) геол. дрібнозернистий пісковик5) поштаto send by (the) post — відіслати поштою
6) поштове відділення; поштова контора7) поштова скринька8) поштова карета9) поштова станція10) кореспонденція, пошта11) листоноша12) доставка пошти13) пост, посада14) військ. пост15) позиція; укріплений вузол; форт16) вогнева точка18) торговельне поселення (в колонії)19) тех. пульт управління20) зал. блокпост21) військ. сигнал на сурміJob's post — людина, що приносить погані вісті
2. adv1) на поштових конях2) поспішно, стрімко3. v1) вивішувати, розклеювати«post no bills!» — «вивішувати оголошення забороняється!»
2) обклеювати афішами (плакатами тощо)4) вивішувати списки студентів, що не витримали екзаменів5) відсилати поштою; опускати у поштову скриньку6) їхати на поштових7) мчати, поспішати8) сповіщати; давати інформацію9) переносити у гросбух10) ставити, розставляти11) виставляти караул12) призначати на посаду13) прикомандировуватиpost exchange — військ. гарнізонний магазин військово-торговельної служби
post mortem — лат. після смерті
* * *I n1) стовпtelegraph post — телеграфний стовп; cпopт. стовп (біля старту або фінішу; the starting або winning post) жердина, кіл, віха
2) тex., бyд. стояк; підкіс, підпірка; щогла, паля; надовбень; стовпчик3) мop. ахтерштевень4) гipн. цілик вугілля або руди5) гeoл. дрібнозернистий піщаник ( post stone)6) cпeц. штир (замка, хвилеводу)7) зовнішня доріжка (іподрому, стадіону)8) eл. клемаII v1) вивішувати, розклеювати (оголошення, афіші; post up); обклеювати плакатами, афішами ( стіни)2) повідомляти, оголошувати ( про що-небудь) або рекламувати ( що-небудь) за допомогою афіш, плакатів, оголошень; заносити, вносити чиє-небудь прізвище до списку; вивішувати списки студентів, що не склали іспитів ( у деяких коледжах); cл. виставляти або вивішувати забороняючі таблички, робити заборонні написи; привселюдно засудити кого-небудь3) cл.; cпopт. записувати рахунокIII n1) пошта2) поштове відділення; поштова контора; поштова скринька3) пошта, кореспонденція4) icт. поштова карета або диліжанс; поштовий пароплав; поштова станція5) icт. кучер поштової карети; icт.,; дiaл. листоноша; ( поштовий) кур'єр6) формат паперу (писального- 151/2 х 191/4 д.; друкувального- 151/4 х 19 д.)7) вид гри у жмурки, у якій після вигуку "general post" граючі міняються місцями ( general post)IV adv1) icт. на поштових або на кур'єрських конях2) спішно, стрімко, швидкоV v1) відправляти поштою; опускати в поштову скриньку2) їхати на поштових, на перекладних; підстрибувати, підскакувати в сідлі ( у такт рухам коня)3) мчати, поспішати ( post off)5) eк. переносити ( запис) у гросбух ( post up); заносити в бухгалтерську книгу; робити проводку, здійснювати рознесення по рахункахVI n1) пост, посада; положення2) вiйcьк. постoff post — поза службою; не під час виконання службових обов'язків; позиція; укріплений вузол, форт; вогнева точка; cл. пункт
3) cл.; вiйcьк. гарнізон; постійна стоянка ( військ)5) тex. пульт управління6) зaл. блокпост7) cл. ( місцеве) відділення організації ветеранів війни8) cл.; eк. місце торгівлі певним видом акційVII1) ставити, розставляти2) вiйcьк. виставляти караул; призначати на посаду; мop. прикомандировуватиVIII n; військ.
См. также в других словарях:
ключовий — I а/, е/. 1) Прикм. до ключ I 1 3), 5), 6), 7), 9). •• Ключові/ зна/ки муз. знаки альтерації, які виставлені біля ключа і вказують на тональність твору або його частин. || Головний, вирішальний. 2) військ. Який дає можливість оволодіти чим небудь … Український тлумачний словник
недоброзичливий — 1) (який неприхильно ставиться до кого / чого н.), незичливий, недружелюбний, неприхильний, неприязний; непривітний, неласкавий, нелюб язний (який не виявляє лагідности, привітности у ставленні до кого н.) Пор. злий I 2) (який виражає, містить у… … Словник синонімів української мови
нейтралітет — (позиція неприєднання до жодної зі сторін у боротьбі, дискусії, суперечці тощо); невтручання (відмова від втручання у справи кого / чого н.) … Словник синонімів української мови
скидати — I скид ати і рідко іскида/ти, а/ю, а/єш, недок., ски/нути, і рідко іски/нути, ну, неш, док. 1) перех. Кидати кого , що небудь униз. || Зіштовхувати, спихати кого , що небудь звідкись. || безос. || Висаджувати кого небудь або викидати щось із… … Український тлумачний словник
карта — и, ж. 1) Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. || Зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками. || Зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням… … Український тлумачний словник
відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… … Український тлумачний словник
відкритий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрити. 2) прикм.Незачинений. •• Відкри/тий склад лінгв. склад, що закінчується на голосний звук. 3) прикм. Нічим не прикритий зверху або з боків. •• Відкри/та естра/да (сце/на тощо) естрада (сцена),… … Український тлумачний словник
відсуватися — а/юся, а/єшся і відсо/вуватися, уюся, уєшся, недок., відсу/нутися, нуся, нешся, док. 1) Соваючись, переміщатися на певну віддаль від кого , чого небудь. || Відступати з попередніх позицій. 2) Відмикатися (про замок, засув тощо). || Відчинятися… … Український тлумачний словник
відходити — I відход ити див. відходжувати. II відх одити джу, диш, недок., відійти/, ійду/, і/йдеш, док. 1) від кого – чого і без додатка.Іти в певному напрямі; віддалятися. || Відступати. || Проходити певну віддаль. || Іти кудись, залишаючи кого , що… … Український тлумачний словник
переводити — I = перевести 1) (змінювати місце розташування когось / чогось), переміщати, переміщувати, перемістити; перебазовувати, перебазувати (на нову базу); відводити, відвести (про військові частини на нову позицію, у тил тощо); переганяти, перегонити,… … Словник синонімів української мови
Мега (телеканал) — У этого термина существуют и другие значения, см. Мега. МЕГА Страна … Википедия